Програма ГО КМОПУ

На редакцію
С.В. Нєженцеву


Програма побудована на принципах утвердження об’єднувальної національної ідеї, регіональному патріотизму, чесності та відкритості політичних та економічних процесів, професіоналізму депутатського корпусу та ефективності у прийнятті рішень і ґрунтується на положеннях Програм презентованих лідерами країни.
Програма містить конкретні шляхи та механізми реалізації соціально-економічних і політичних реформ, культурних і міжнародних ініціатив держави та є планом дій коаліційного Уряду на період здійснення його повноважень.


І. ЛЮДИНА ТА ЇЇ РОЗВИТОК

Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов’язки перед суспільством — цей принцип, закладений Конституцією України, має стати основним під час визначення стратегії гуманітарного розвитку Криворізького регіону.
Гармонійний розвиток людини можливий за умови формування громадянського суспільства, забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, свободи віросповідання, свободи слова, культурно-духовних потреб, якісної освіти та науки, сучасної медицини, безпечного довкілля, реалізації права на працю та гарантій соціального захисту в цілому та концентруючи посилену увагу на захист уражених верств населення


1.1. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО
(Відповідальний В.А. Плюта)

Державна підтримка розвитку громадянського суспільства в країні в цілому та окремо в Криворізькому регіоні має передбачати:
– налагодження конструктивного діалогу між владою, неурядовими організаціями та громадянами;
– вчасне і публічне реагування органів державної влади та органів місцевого самоврядування на ініціативи і звернення представників громадськості;
– збереження миру та злагоди, соціально-політичної стабільності на основі загальнонаціональної єдності.
Для реалізації зазначених пріоритетів ГО КМОПУ через своїх депутатів зобов’язується вдосконалити нормативно-правову базу з питань діяльності громадських організацій, що передбачає розроблення проектів законодавчих актів:
– “Про Концепцію державної етнонаціональної політики України”;
– “Про національні меншини в Україні” (нова редакція);
– “Про громадські організації”, який би передбачав механізми взаємодії громадянського суспільства та влади;
– “Про відкритість та прозорість діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування”;
– “Про соціальні послуги” (регламентація механізму та умов надання послуг неприбутковими організаціями);
– “Про неприбуткові організації”;
– “Про громадський контроль за діяльністю органів державної влади та органів місцевого самоврядування”;
– “Про соціальний діалог в Україні”;
– “Трудовий кодекс України”.
Важливими чинниками формування громадянського суспільства в регіоні є забезпечення свободи слова та незалежності засобів масової інформації. З цією метою ГО КМОПУ через своїх депутатів зобов’язується ініціювати в Верховній Раді:
– розвиток і захист національного інформаційного простору;
– створення нормативно-правової бази з питань проведення реформи національної інформаційної сфери, демонополізації та роздержавлення засобів масової інформації, прозорість відносин, пов’язаних з питанням власності у зазначеній сфері, формування національної системи суспільного мовлення як однієї з форм забезпечення демократії в Україні;
– активізацію процесів інтеграції України до світового, зокрема європейського інформаційного простору;
– забезпечення на практиці належного соціального захисту журналістів;
– сприяння самоорганізації журналістського середовища;
– удосконалення законодавства, що регулює договірні відносини між власниками засобів масової інформації та трудовими колективами, стосовно формування та здійснення редакційної політики, а також оприлюднення відомостей про їх власників;
– впровадження цифрового мовлення;
– приведення законодавства в інформаційній сфері у відповідність із стандартами Ради Європи.
–
1.2. ЯКІСНА ТА СУЧАСНА ОСВІТА
(Відповідальна Є.В. Долбня)
Діти мають бути охоплені різними формами освіти. Держава має стимулювати утворення нових закладів освіти, у тому числі приватних. Освіта дасть можливість кожній дитині оволодіти українською мовою, вивчити народні традиції, розвинути власну особистість в національній системі освіти.
Держава має забезпечити рівний доступ до високоякісної загальної середньої освіти, що передбачає:
– випереджальне зростання заробітної плати працівників освіти;
– надання цільової підтримки сільським школам, реалізацію у повному обсязі державних програм “Вчитель”, “Шкільний автобус”;
– оптимізацію мережі загальноосвітніх навчальних закладів;
– підключення до 2010 року всіх загальноосвітніх навчальних закладів до високошвидкісного Інтернету за широкополосною технологією та їх оснащення комп’ютерною технікою;
– розроблення сучасних навчальних програм та їх українознавче наповнення;
– оновлення навчально-методичного забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів;
– створення умов для здобуття дітьми-інвалідами загальної середньої освіти, розроблення навчальних програм для дітей, які на сьогодні з різних причин не навчаються;
– наявність у програмах навчання такої складової, як формування усвідомлення проблем дітей із фізичними обмеженнями та соціальної інклюзивності (Машуль В.);
– удосконалення системи оцінювання знань школярів за допомогою незалежних центрів тестування.
Реформування системи професійно-технічної освіти з метою забезпечення економіки держави кваліфікованими кадрами, що передбачає:
– формування та розміщення державного замовлення відповідно до потреб економіки та регіональних ринків праці;
– залучення роботодавців до участі у навчальному процесі;
– удосконалення змісту навчання відповідно до вимог сучасного виробництва;
– державну підтримку освіти за гірничими спеціальностями;
– інформатизацію та комп’ютеризацію професійно-технічних навчальних закладів, їх підключення до Інтернет.
Реформування системи вищої освіти відбуватиметься шляхом:
– формування державного замовлення відповідно до потреб суспільства та забезпечення його фінансування з державного бюджету;
– розширення автономії вищих навчальних закладів та демократизації їх внутрішнього життя, в тому числі шляхом підвищення ролі вчених та наукових рад, обмеження періоду перебування особи на посаді ректора (не більш як два строки підряд) і посилення ролі студентського самоврядування;
– адаптації української вищої школи до європейських стандартів і вимог Болонського процесу із збереженням кращих досягнень національної освіти, забезпечення сумісності навчальних планів і програм вищих навчальних закладів України з іншими країнами Європи;
– створення умов для міжнародного обміну студентами та викладачами;
– посилення державного контролю за якістю освітнього процесу, позбавлення ліцензій вищих навчальних закладів, у яких зазначений процес не відповідає встановленим стандартам;
– забезпечення пріоритетного права на здобуття вищої освіти за рахунок коштів державного бюджету обдарованими дітьми із малозабезпечених сімей;
– створення нормативно-методичного забезпечення для фінансування видатків, пов’язаних із здобуттям освіти.
Держава забезпечує доступність здобуття високоякісної позашкільної освіти шляхом:
– збереження та розвитку мережі позашкільних навчальних закладів, зокрема в районних центрах, селах і селищах;
– формування системи виявлення, добору обдарованої молоді та надання їй соціально-педагогічної підтримки.
Окремим напрямом освітньої та інформаційної політики має стати подолання вузькорегіональних підходів до розв’язання загальнодержавних проблем, формування і поширення на всій території країни єдиної системи оцінок та бачення стратегічних напрямів розвитку держави та суспільства. Важливим завданням є, зокрема, уніфікація підручників з гуманітарних дисциплін та програм їх викладання в усіх освітніх закладах.
Упровадження системи екологічної освіти для всіх вікових та професійних категорій населення.
З метою виконання зазначених завдань ГО КМОПУ буде відстоювати та ініціювати розроблення, зокрема, проектів Закону України про внесення змін до Законів України “Про освіту”, “Про дошкільну освіту”, “Про позашкільну освіту”, “Про професійно-технічну освіту”, “Про вищу освіту”, розробити проект Закону України “Про післядипломну освіту”, запровадити зовнішнє незалежне оцінювання якості знань усіх випускників загальноосвітніх навчальних закладів (замість випускних іспитів у цих закладах і вступних випробувань до вищих навчальних закладів), а також учнів професійно-технічних навчальних закладів, студентів вищих навчальних закладів I–II рівня акредитації.

1.3. ЕФЕКТИВНА НАУКА
(Відповідальний С.Л. Лагутинський)

З метою підвищення ролі науки в розвитку сучасного суспільства ГОКМОПУ зобов’язується ініціювати:
– перетворення провідних університетів на сучасні наукові центри (зокрема, шляхом утворення нових компактних наукових підрозділів та інститутів з широким залученням студентів до проведення наукових досліджень);
– зближення академічної та університетської науки шляхом утворення спільних наукових та освітніх підрозділів в комплексі і відповідно до державних цільових програм;
– оптимізацію співвідношення обсягів державного фінансування фундаментальних і прикладних наукових досліджень та вдосконалення механізму такого фінансування на основі державних пріоритетів і висновків наукової та науково-технічної експертизи;
– перехід до фінансування науково-технологічних розробок переважно за результатами проведення відкритого конкурсу та забезпечення фінансування відповідно до вимог Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”;
– збільшення обсягу фінансування наукових досліджень відповідно до європейських стандартів;
– неперервність зв’язку в ланцюгу: фундаментальні дослідження – прикладні дослідження – науково-технологічні розробки – інноваційне виробництво;
– самоврядність наукових установ, підвищення ролі вчених рад, перехід до виборності керівників наукових установ та обмеження часу їх перебування на посаді (не більш як два строки підряд), формування партнерської моделі взаємовідносин між державою і науковим середовищем;
– подальшу інтеграцію вітчизняних наукових установ у міжнародний науковий процес шляхом активного залучення України до виконання міжнародних наукових програм (зокрема, на рівні Європейського Союзу), спрощення механізму залучення вчених до участі у виконанні зазначених програм та усунення бюрократичних перешкод;
– підвищення соціального статусу наукового працівника;
– впровадження реального механізму захисту прав інтелектуальної власності;
– розроблення проектів Законів України “Про наукові асоціації та товариства”, “Про автономні (наукові) університети”, а також про внесення змін до Законів України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, “Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків” та сприяння їх прийняттю;
– створення умов для активізації наукової та науково-технічної діяльності у приватному секторі економіки;
– концентрацію ресурсів на пріоритетних напрямах наукового і науково-технологічного та інноваційного розвитку.
–
1.3. КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК СУСПІЛЬСТВА
(Відповідальний В.І.Носач)

Розвиток національного мовно-культурного простору — основа суспільної злагоди та порозуміння громадян України. Основою має стати курс на примирення та єднання української нації, відродження духовних цінностей українського народу, захист і примноження його культурних здобутків. Досягнення зазначених цілей має стати одним з основних обов’язків держави.
З метою створення цілісного національного мовно-культурного простору, що ґрунтується на утвердженні української мови в усіх сферах суспільного життя, та забезпечення наявності національного культурного продукту на вітчизняному ринку в належному обсязі ГО КМОПУ зобов’язується ініціювати:
– розроблення проекту Закону України “Про культуру”, передбачивши визначення правових засад діяльності у сфері культури, механізм регулювання суспільних відносин, пов’язаних із створенням, використанням, поширенням і збереженням культурних цінностей;
– розробити проекти Концепції державної мовної політики і нової редакції Закону України “Про мови” відповідно до конституційного положення про забезпечення повноцінного функціонування державної мови на всій території України і в усіх сферах суспільного життя, передбачивши водночас вільний розвиток російської та інших мов національних меншин;
– розробити проект Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин” для приведення його у відповідність з метою та об’єктом зазначеної Хартії;
– забезпечити подальший розвиток телеканалу “Культура” та включення його до “соціального пакета” кабельних телесистем.
Збереження та актуалізація національної культурної спадщини має передбачати створення належної нормативно-правової бази та відповідне матеріально-технічне забезпечення. Для досягнення зазначеної мети Уряд зобов’язується:
– розробити проекти Законів України “Про внесення змін до Закону України “Про охорону культурної спадщини”, “Про збереження архітектурної та містобудівної спадщини“, “Про перелік об’єктів архітектурної спадщини, які не підлягають приватизації“;
– здійснити комплекс заходів з удосконалення та розвитку існуючої системи національних виставкових центрів і галерей;
–збільшення щонайменше удвічі обсягу видатків розвитку в бюджетному фінансуванні музеїв, бібліотек та заповідників, забезпечивши їх технічну модернізацію і поповнення фондів;
розвиток мереж бібліотек та музеїв відповідно до європейських стандартів. З цією метою розробити проекти Законів України “Про внесення змін до Закону України “Про бібліотеки і бібліотечну справу” і “Про внесення змін до Закону України “Про музеї та музейну справу” та сприяти їх прийняттю;
– продовжити роботу з формування Державного реєстру національного культурного надбання та Державного реєстру нерухомих пам’яток України;
– виконати державні цільові програми розвитку архівної справи, підготовки, виготовлення та поширення друкованої, електронної, аудіовізуальної інформації про національні культурні цінності українською та іншими мовами;
– ініціювати розробку проекту Закону України “Про внесення змін до Загальнодержавної програми збереження та використання об’єктів культурної спадщини на 2004—2010 роки” з метою забезпечення подальшого розвитку національних історико-культурних заповідників, реставрації пам’яток, збереження та використання замків України, дерев‘яної, сакральної архітектури, популяризації національної культурної спадщини і забезпечити подальше здійснення заходів, передбачених зазначеною Програмою;
– сприяти залученню коштів у рамках благодійної допомоги, коштів меценатів і спонсорів, зокрема через розроблення та ухвалення проектів Законів України “Про культуру” і “Про меценатство”;
– забезпечити подальший розвиток національних історико-культурних заповідників “Софія Київська”, “Гетьманська столиця”, “Херсонес Таврійський”, “Чигирин”, “Хортиця” як пріоритетів у сфері охорони культурної спадщини.
– зміцнення матеріально-технічної бази Криворізького драматичного театру ім.. Шевченко, муніципального театру «Академія Руху, театрально-видовищних та концертних закладів і підприємств (театрів, філармоній, концертних залів) разом з міськими органами виконавчої влади;
– проведення ремонту приміщення Криворізького державного цирку, зміцнення його матеріально-технічної бази.
Вимагати державного захисту національної культурної індустрії, що має спрямовуватися насамперед на підтримку вітчизняного книговидання, кінематографу та анімації. Для досягнення зазначеної мети ГО КМОПУ зобов’язується ініціювати:
– сприяння формуванню попиту на вітчизняний культурний продукт;
– створити систему стимулювання виробництва і розповсюдження регіонального культурного продукту у сфері кінематографу, книговидання, аудіо – та відеорекордингу, мас-медійних, ігрових і мультимедійних програм, а також концертно-видовищної та виставкової діяльності, індустрії туризму, розваг, дозвілля і моди;
– забезпечити виконання Указу Президента України від 21 березня 2006 р. №243 “Про деякі заходи з розвитку книговидавничої справи в Україні”;
– забезпечити належні умови для розвитку мережі книго розповсюдження з метою відкриття книгарень у кожному місті та районному центрі;
– ініціювати розроблення проекту Закону України “Про внесення змін до деяких законів України в частині створення умов для розвитку регіонального, документального кінематографу ”;
Розбудова партнерських відносин мешканців територіальної громади та релігійних організацій має на меті сприяння суспільно важливій діяльності релігійних інституцій, запобігання розпалюванню міжконфесійної ворожнечі в українському суспільстві. Для досягнення цієї мети ГО КМОПУ зобов’язується ініціювати:
– упровадження ефективного правового механізму регламентації суспільно-релігійних та державно-церковних відносин;
– ініціювати розробку проекту нової редакції Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”;
– урегулювання порядку повернення релігійним громадам церковного майна.
Інтеграція української культури у світові культурні процеси полегшить доступ українців до надбань світової культури та дасть можливість гідно представляти національну культуру на міжнародному рівні. Для досягнення цієї мети ГО КМОПУ зобов’язується ініціювати:

– створення системи державної підтримки для видавництв, які реалізують проекти з перекладу творів, що належать до світової літературної та наукової класики, на українську мову;
– забезпечити участь у програмах двостороннього культурного співробітництва з іноземними державами, культурних програмах, що виконуються міжнародними організаціями;
– сприяти участі Криворізьких митців у провідних світових мистецьких форумах та організації міжнародних культурних заходів в Україні;
– розвивати співпрацю з українськими громадами і організаціями (товариствами українців) за кордоном.
ГО КМОПУ підтримуватиме формування державної політики у сфері культури за такими напрямами:
– розроблення та затвердження Концепції державної політики у сфері культури на 2013—2021 роки, розроблення відповідних регіональних програм;…

Ч 2…